Проект «Барокова драма»Києво-Могилянського театрального центру «Пасіка» та театр МІСТ презентують Анонімний автор ХVІІст. "Слово о збуренії пекла"

ПРЕМ’ЄРА!

 Анонімний автор ХVІІ ст.

"Слово о збуренії пекла"

Містерія

Постановка – Юлія Гасиліна
Музичний керівник, хормейстер – Олена Кореняк
Костюми – Євгенія Набока, Лілія Кокуріна
Декорації -Дмитро Левенко
Маски – Дмитро Левенко, Юлія Зозуля
Звук – Олександр Пащенко

 Ролі виконують:
Гість в пеклі, Оповідач – Катерина Ільченко
Люципер-Дмитро Левенко
Ад1 – Людмила Травєннікова
Ад2 – Анжела Данильчук, Валентина Чертовська
Ад3 – Лілія Кокуріна
Воєводи:
Бенера – Антоніна Мармазова
Трубай – Христина Долинська

Інтермедія:
Баба – Уляна Ліб
Дід – Володимир Трач

Юда – Олег Руденко
Червона Панна – Євгенія Чепурна

Дівчата на вечорницях: Антоніна Мармазова, Євгенія Набока
Закохана дівчина – Єва Прохоренко
Закоханий хлопець – Євген Сніжко
Спокусниця – Христина Долинська
Спокусниця в пеклі- Юлія Зозуля

Іоан Хреститель – Олександр Герасімов
Посли: Євген Сніжко, Єва Прохоренко, Юлія Зозуля, Галина Пекна, Євгенія Набока.
Іісус Христос – Володимир Трач
Біла Панна – Уляна Ліб
Ангел – Михайло Гасилін

Хор:
Олена Кореняк, Тетяна Скрипник, Анжела Данильчук, Катерина Ільченко, Володимир Трач, Михайло Гасилін

Дія відбувається на чотирьох сценах, глядач знаходиться в середині "квадрату", тобто фактично оточений "Пеклом". До автентичного тексту п'єси додалися інтермедії та історія про Юду. Самі пекельні мешканці виписані автором досить гумористично, щоб підкреслити їх неспроможність перешкодити головній події – сходження Ісуса Христа в Пекло та звільнення всіх праведників. Однак це "опускання" високого в "низьке" не позбавляє виставу духовного звучання, адже за всім стоїть серйозна і важлива для людини того часу християнська думка.

 Слово о збуренії пекла, єгда Христос, од мертвих вставши, пекло збурив" – великодня ("пасійна") драма, знайдена і вперше опублікована І.Франком, зображає містеріальні події, пов’язані з розп’яттям і воскресінням Христа. І. Франко датує її першою половиною XVII ст. і відзначає, що п'єса ця «замітна своєю мовою і своїм віршовим розміром»; «вона написана мовою майже чисто народною і розміром, подібним до розміру козацьких дум»; оригінальністю теми вона відрізняється «від усіх відомих нам західноєвропейських, а в тім числі і польських пасійних драм».